ЛЕОНІД ГЛІБОВ — ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І БАЙКАР. Фольклорна основа його віршованих загадок. „ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ“

Тема. ЛЕОНІД ГЛІБОВ — ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І БАЙКАР.

Фольклорна основа його віршованих загадок. „ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ“

Мета:

- ознайомити учнів із життям та творчістю визначного байкаря, поета Л. Глібова, з його оригінальними віршованими загадками, розкрити їхню фольклорну основу;

- удосконалювати вміння читати художній твір емоційно, вкладати у слово частинку світла, яке йде від серця розвивати мислення, пам'ять, кмітливість, творчу уяву, фантазію учнів;

- виховувати інтерес до творчості Л. Глібова, виховувати любов до художнього слова, рідної мови.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет поета, виставка книг Леоніда Глібова, слайди про життя і творчість байкаря.

Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава,

ти сипав їм — і в мудрості не схибив.

М. Рильський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання

Зачитування складених удома учнями загадок та їх відгадування.

2. Експрес-опитування

· Що таке загадка? (Загадка — влучне, образне запитання, у якому є натяк на відповідь або прихований опис предметів і явищ, який потребує відповіді.)

- З яких частин складаються загадки? (Власне загадки та відгадки)

- Якої форми можуть бути загадки? (У формі розповідного чи питального речення, у віршованій формі)

Назвіть особливості загадок. (Прихований зміст, Стислість і влучність, яскравість і поетичність, Малий обсяг, Досвід людей, жартівлива форма)

· Назвіть теми, за якими складали загадки. (Людина, її праця та побут. Явища та предмети природи. Рослини і тварини. Мистецтво, наука)

- Молодці, добре засвоїли загадки. І як підсумок зачитаємо, що сказав поет Дмитро Білоус про цей вид усної народної творчості:

Я вам нею натякаю,

Нею думать спонукаю,

Щоб кмітливий врахував,

Що я в неї приховав,

Вас морочачи навмисне –

І тоді відгадка зблисне.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Здається, байка просто бреше,

А насправді ясну правду чеше.

Нікого в світі не мине.

Читайте, згадуйте мене!

2. Робота з епіграфом

· Ці слова належать поету-байкарю Л. І. Глібову.

· Як перегукуються вони з епіграфом уроку? (Читаючи байки, вірші Л. Глібова, ми розуміємо, що в образах тварин, птахів автор засуджує негативні риси людей, вчить нас мудрості. Це також підкреслює М. Рильський у своїй поезії, присвяченій славетному байкарю.)

· Який епітет використав М. Рильський у своїй поезії про Л. Глібова? Чому? (Сонячні. Тому що поезія Л. Глібова життєрадісна, яскрава, образна.)

Розповідь учителя

— Загадки, складені народом, — це дуже велика і розмаїта частина фольклорних творів. Загалом усна народна творчість завжди надихала й надихає письменників, дає їм і мотиви, і теми, і навіть форму творів. Не  залишила вона байдужим і дідуся Кенара, творчість якого ми вивчатимемо сьогодні.

- Заплющіть, будь ласка, діти, на хвильку очі і уявіть... (Музика)

...Село Горби на Полтавщині. Довга низенька хата в саду. Перед хатою клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик. Він перший вітає гостей, що йдуть до батька – Івана Назаровича чи матері – Орини Гаврилівни. А йому з усмішкою відповідають:

- Здоров був, Льолику, Квітчастий королику!

Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика, майбутнього українського байкаря й поета Леоніда Івановича Глібова.

- Чи відоме вам це ім’я?

- Які його твори ви вивчали в початкових класах? («Лебідь, щука і рак», «Чиж та голуб»)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

- Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми ознайомимося із життям і

творчістю поета-байкаря, зокрема з його оригінальними віршованими загадками. (Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

Очікувані результати:

 поглибити знання про життєвий і творчий шлях Леоніда Глібова;

 ознайомитися з поняттям «акровірш»;

 потоваришувати з персонажами творів поета.

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

- Вдивімося в портрет поета... Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. Міцно стиснуті губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50-ти років Леонід Глібов почав сліпнути, і на старості літ майже був сліпим.

Здається, байка просто бреше,

А насправді ясну правду чеше.

Нікого в світі не мине.

Читайте, згадуйте мене!

Ці слова написав Л. Глібов. А який цікавий початок в одній із загадок:

Ануте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст піймав:

Подумайте і розглядайте,

Чи я диковину придбав.

Ну й дивовижа!

Хто ж бо з нас не захоче після таких слів читати загадку до кінця: що ж воно там буде? А дідусь тільки усміхається собі, погладжуючи бороду, рівненько розчесану на два боки: читайте, малята, мені того й треба! Ну й хитрющий! І дотепний, і мудрий, і лукавий, а що вже витівник і жартун: навіть ім'я собі взяв — дідусь Кенар!

Хто ж бо він? Хочете знати? Ім'я автора цих книг — Леонід Глібов. Так, він і

є дідусь Кенар! Дітвора позаминулого століття зачитувалась дитячим журналом «Дзвінок», який, щоправда, виходив аж у Львові і був єдиним дитячим журналом на всю Україну — Лівобережну і Правобережну, і в якому Леонід Іванович Глібов друкував свої твори під загальною назвою «Загадки і жарти дідуся Кенара».

А чому ж він дідусь Кенар? Кажуть, що його батько купив собі такого

співучого кенара, що послухати спів птаха сходилися сусіди. На запитання,

куди йдуть, вони казали: «До Івана Кенара». Так і прозвали по-вуличному—

«Кенар».

- Детальніше про життя і творчість байкаря ми зараз дізнаємось із розповідей

учнів-біографів.

1-й учень. Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ на Полтавщині. Батько, Іван Назарович, працював управителем поміщицького маєтку. Мати, Орина Гаврилівна, була культурною, освіченою жінкою. Вона багато читала, любила театральні вистави. Тому цілком закономірно, що стала першою вчителькою маленького Льолика (так лагідно його називали в родині).

2-й учень. Малий Льолик зачаровувався народною піснею, українськими звичаями та обрядами. Веселий і жвавий хлопчик любив усякі рослини, мав свою грядочку і вирощував на ній різні квіти. Часто його біляву голівку можна було бачити серед квітів, за що родичі і знайомі називали його „Льолик — квітчастий королик“.

2. Слово вчителя

У 13 років Леоніда відвезли вчитися в Полтавську гімназію, де він починає писати вірші. 1847 р. в Полтаві виходить його перша збірочка творів під назвою „Стихотворения Леонида Глебова“. Пізніше він продовжив навчання в Ніжинському ліцеї, після закінчення якого працював учителем історії та географії, залишив по собі добрі згадки серед вихованців. Л. Глібова зацікавлює жанр байки, і він починає працювати в цьому жанрі. У творчому доробку його 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів. Деякі вірші автора поклав на музику композитор Микола Лисенко.

Байкареві судилося досить нелегке життя, сповнене побутових негараздів, матеріальних нестатків, переслідувань. Та він ніколи не втрачав найцінніших скарбів своєї душі — щирості, людяності, доброти.

Твори для дітей поет друкує у львівському дитячому журналі „Дзвінок“ під псевдонімом дідусь Кенир. Чому Кенир? Кажуть, що його батько купив собі такого співучого кенира, що послухати спів птаха приходили сусіди. На запитання, куди йдуть, вони відповідали: „До Івана Кенира“. Так і прозвали по-вуличному — Кенир.

Ставши поважним поетом, Глібов узяв і собі це ім'я, під яким йому працювалось легко та плідно. Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Але писати вірші не припинив, навіть майже повністю втративши зір — писав із лупою під лінійку. Йому багато писали діти, навіть підписували листи так: „Дідусеві Кениру“.

Який щасливий був би дідусь Кенир, коли б знав, що на його творах виховувалась маленька Леся, що стала великою Лесею Українкою. Маленький Павло Тичина одержав на Новий рік дві книжечки українських письменників від своєї вчительки. І одна з них — байки Л. Глібова.

Ви вже знаєте про такий жанр усної народної творчості, як загадка. Існують і літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники. Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак прихованого змісту. Часто літературна загадка закінчується відгадкою. Джерелом для „сюжетів“ загадок Л. Глібова були народні загадки, що під його пером розгорталися в просторі, по-українськи колоритні описи явищ чи предметів навколишнього світу.

3. Хвилинка відпочинку

- Загадки Леоніда Глібова такі ж чудові, як і народні, зокрема «Химерний, маленький», яка була надрукована в журналі «Дзвінок» в 1891 році.

4. Читання вчителем вірша-загадки „Химерний, маленький“

 Ця загадка містить окремі слова,

значення яких потрібно пояснити. В цьому нам допоможе довідкове бюро.

5. Словникова робота (довідкове бюро)

- Химерний – дивовижний, ...(чудний, незвичайний) (дібрати відповідність)

- бокастий – має круглі боки, ... (товстий, надутий)

- шкандибати – повільно йти, ... (брести, йти)

- коханчик — улюбленець;

- окріп — кип'яток;

- макітра — великий глиняний горщик;

- вареник гречаний — раніше в українській кухні були дуже поширені страви з гречаного борошна.

Бесіда

Із скількох частин складається загадка?

Яким ви уявляєте оповідача загадки?

Тема. Змалювання у формі загадки вареника – найулюбленішої для багатьох із нас страви.

Ідея. Смак будь-якої їжі залежить не тільки від якості , але і від уміння швидко її приготувати.

Як побудовано твір? – Уся поезія – це характеристика предмета (вареника). Називаючи його, надають відповідь-відгадку (діалог: дід загадує – діти відповідають).

Знайдіть у тексті пестливі слова. Яку роль вони відіграють у тексті?

Робота з текстом (у групах)

Групи: „Допитливі“, „Цікаві“, „Кмітливі“.

Група „Допиливі“. Знайти в тексті епітети.

(Химерний, маленький, бокастий, товстенький).

Група „Цікаві“. Знайти в тексті дієслова.

(Удавсь, напхався, купавсь, уродився, умився, скакав, нажився, скотився, пропав).

Група „Кмітливі“. Знайти в тексті синоніми, фразеологічні звороти, крилаті вирази.

(Синоніми: бокастий, товстенький; коханчик, таке добро. Фразеологічні звороти, крилаті вирази: круть-верть, лови не лови, на смак уродився, не шукати такого добра.)

7. Відповіді представників груп

Заповнити таблицю, дописавши образні вислови, вжиті автором у загадці.

Дія                                                                             Образний вислів

Вареник зліпили                                                   «у тісто прибрався»

Поклали начинку

Вареник кипить

Вареник їдять

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Метод „рюкзак“

- Мені (не) сподобалось на уроці...

- Найбільші труднощі я відчув (-ла)...

- Я вмію...

- Мій настрій...

- Я знаю...

- Найбільший мій успіх...

- Надалі я знатиму...

- Я зрозумів (-ла)...

V ІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити теоретичний матеріал підручника.

Підготувати розповідь про Л. Глібова, виразно читати загадку „Химерний, маленький“