1-ий читець
Та звідки ж воно, оце слово,
Ніколи, здається, не чуте?
Ну просто не слово, а чудо –
Та звідки ж воно, оце слово?
Зійшло у свідомості слово,
Таке таємниче, неждане.
2-ий читець
Таке невловиме, жадане.
Зійшло у свідомості слово.
Колише мене оце слово,
Наспівує: люленьки-люлі!
Рясними літами зозулі
Колише мене оце слово.
3-й читець
У слові просвічує слово,
Словечко, слівце, словенятко.
Зіницями праслов’янятка
У слові просвічує слово.
А слово вростає у слово,
А слово живе у розмаї.
І краю праслову немає…
Та звідки ж воно, оце слово?
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і
відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали
людям можливість зберегти знання про світ та природу. З часу винайдення писемності
почався період документальної історії людства, тому стало
можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її
в часі.
Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої
ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове
письмо(зміст посилань у ньому передавався через
кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них, їх колір та
розташування.)
Пройшло немало часу, і люди здогадались зображувати
предмети схемами, малюнками, які називають піктограмами. Потім були
ієрогліфи. Пройшло не одне століття аж поки створилися літери...
Перше ж слов'янське
письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати
Кирило та Мефодій у 862 році... На основі давньоболгарських діалектів брати
створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом із
прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти.
Свято ж української мови та писемності -- одне з наймолодших державних
свят, яке було встановлено 6 листопада 1997 року Указом Президента України Леоніда
Кучми. В указі було зазначено:
“Установити в Україні День української писемності і мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця», що був послідовником творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
“Установити в Україні День української писемності і мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця», що був послідовником творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
І це закономірно. Адже українська земля народила
сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув
зберегти національну пам'ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать
нащадки. Саме він стояв біля витоків української писемності, збирав відомості
про походження свого рідного Києва, його засновників , розповідав про події, що
відбувалися на його очах.
В Україні українська мова функціонує як
національна мова держави, нею
розмовляють ті, хто любить свою Вітчизну і гордиться її історією, хто не уявляє
себе без причетності до свого великого волелюбного народу.
У статті 10 Конституції
України записано: «Державною мовою на Україні є
українська мова».
9 листопада – свято рідної мови, бо саме
завдяки їй ми об'єдналися в один народ, в одну націю, бо, як стверджував
відомий український письменник Панас Мирний, «найбільше і найдорожче добро в
кожного народу— це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата
скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум,
досвід, почуття».
Петро Яцик казав:
«За добрі знання рідної мови будемо платити великі
премії.
Те, що дорого коштує, високо й цінується». У престижності премії
віддзеркалюється
престижність знання рідної мови.
Першим до нас приходить слово... З
колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато,
баба, киця", - лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова!
А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги,
пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода,
трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова.
Слова, Слова, Слова!
З одного народилося два,
А з них – безліч ритмів і рим.
Блискавка!
Грім!
З усієї безодні слів,
Що мови складає спів,
Я вибираю одне –
Єдине,
Слово горде, орлине,
Що з серця до серця лине,
Співуче,
Квітуче,
Болюче…
Найкраще із слів – Україна.
Словесність – початок усіх наук.
Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і
розливається могутньою рікою.
Будемо сподіватись, що
український письменник С. Плачинда, англієць Р. Вілсон, російський літературний
знавець Д. Лихачов, давньогрецький історик другої половини I ст. до н. е. Д. Сицилійський – всі мали підстави
твердити, що писемність, котра виникла на території сучасної України, є однією
з перших у світі. Адже протягом багатьох
століть на цій землі жили люди, вирощували хліб, виховували дітей, плекали
слово – єдину молитву життя і безсмертя. Бо мова, безперечно, – запорука
існування народу. Захищаючи рідне слово, ми захищаємо свою націю, її гідність,
право на майбутнє. Зробімо все, щоб засяяла українська, «як та зоря ясна».
Мова
Я
ваша мова, дiти, рiдна мова.
З
роси й води, з квiток і джерела.
Така,
як зiрка нiжна, свiтанкова,
На
цiй землi завжди жила.
Сама
земля мене таку зростила:
Чарiвну,
мудру, свiтлу, осяйну.
I хоч
мене хотiли розтоптати,
Та я
жива і я до вас прийшла,
Щоб
вас до зiр далеких пiднiмати
І до
сердець не допустити зла.
Із глибини
вiків несу я кожне слово,
І хай
воно вам до сердець пливе.
Щоб
дiти патрiотами зростали,
Любили
край свiй рiдний й берегли.
Щоб
ви усi на захист мови стали
І розмовляти
правильно могли.
Мова: Я принесла вам вiрш про мову, але в ньому
немає кiнцiвки.Спробуємо всі разом дібрати слово у вірші про чарівну мову
·
Щоб розумним і
мудрим стати, треба рідну мову … (знати).
·
А щоб вміти
говорити, треба рідну мову … (вчити).
·
Знає кожен з нас
чудово – не прожити нам без … (мови).
·
Рідна ж мова
пелюсткова, мудра, світла, … (світанкова).
·
І дзвенить щодня
і в свята, бо вона така … (багата).
·
І така джерельно
чиста наша мова … (промениста).
·
Чарівна і
калинова наша мова … (веселкова).
·
В ній такі слова
чудові, хліб і сіль на … (рушникові).
·
В ній в віках
батьки і діти, як без мови в світі … (жити)?
·
Понад світом хай
лунає, хай ніхто … ( не забуває).
·
Рідну мову
українську, мудру, щедру, … (материнську).
Своєї
мови не цурайтесь, ні в грізні, ні в щасливі дні.
Любіть
її завжди, пишайтесь, хай долі будуть у вас ясні!
Цікаво знати!
У День української писемності
та мови за традицією
ü відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
ü заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
ü починаючи з 2000 року Українська телерадіокомпанія проводить Всеукраїнський
диктант національної єдності
ü стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика . Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн
світ
Учні нашої школи теж долучаються
до святкувань, а саме:
Ø є активними учасниками
олімпіади з української мови та літератури,
Ø Всеукраїнської олімпіади
«Всеосвіта»,
Ø беруть участь у конкурсі
знавців української мови ім. Петра Яцика,
Ø у написанні
Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Немає коментарів:
Дописати коментар