Показ дописів із міткою Мої конспекти. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Мої конспекти. Показати всі дописи

вівторок, 4 лютого 2020 р.

Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи

Тема уроку: Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи
Мета уроку:
− повторити й систематизувати знання, здобуті в початкових класах, та
засвоїти нові правила вживання апострофа;
− удосконалювати навички правильної вимови й написання слів з
апострофом;
− розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, пам’ять, усне й писемне
мовлення;
− виховувати почуття прекрасного, любов до живої природи, бажання
примножувати її красу, жити в гармонії з нею.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, казкова мандрівка - пошук.
Обладнання: таблиці, ілюстрації, картки, магнітофонні записи, кімнатні квіти, квітковий талісман.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Стали, діти, всі рівненько,
Усміхнулися гарненько,
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці
Що у нашім 5-м класі
Учні просто молодці
Вчитель: Діти, ми з вами сьогодні проведемо цікавий урок.
За вікном зима, (слайд №1)закружляла снігом, затріщала морозами, а в класі тепло та затишно. То ж згадаймо тепле літо, запашні квіти. В природі вони ще не цвітуть, тому я принесла чарівний кошик, як у казці „Дванадцять місяців” (слайд №2) (учитель дістає із кошика горщик із кімнатною фіалкою). Хай ця квіточка принесе вам тепло у душі та гарний настрій.
Саме квіти сьогодні допоможуть „зібрати букет ваших знань”.
Тож нехай девізом нашого уроку будуть слова українського письменника Василя Симоненка. Послухайте її (Суслик О. виходить). (слайд №3)
Ними кожен свою радість, власне щастя назива -
Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.
Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей!
Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.
Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях,
А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях.
В щирім серці, в чесних душах - вірю, знаю! - квіти є!
Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає...
- Як ви думаєте, про що хотів сказати письменник цією поезією?Про які квіти йде мова?
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель: Ви вивчаєте досить цікавий розділ мовознавчої науки. Сьогодні на урок я принесла чарівну скриньку.
Хочете дізнатися, що у ній? Це запитання на повторення раніше вивченого у розділі. Тож перевірмо ваші знання, візьміть зі скриньки запитання. (Діти дістають запитання та відповідають на них).
Бліц – опитування
Який розділ мовознавства вивчає правила літературної вимови? (Орфоепія).
Який розділ мовознавства вивчає звуковий склад мови?(Фонетика).
Який розділ мовознавства вивчає правила написання слів?(Орфографія).
Який розділ мовознавства вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі? (Графіка).
Як називається частина слова, яку вимовляють одним поштовхом видихуваного повітря? (Склад)
Склад, який закінчується голосним звуком, називається … (відкритим).
Склад, який закінчується приголосним звуком, називається (закритим).
Вимова одного зі складів із більшою силою голосу – наголос.
Наближення у звучанні одного приголосного звука до іншого називають уподібненням.
Випадання одного зі звуків у групі приголосних називають спрощенням.
Вчитель: Молодці! А як ви думаєте, чи всі відомості з цього розділу ви вивчили? Звичайно ж, ні. Визначмо тему нашого уроку. А допоможуть нам це зробити квіти. Та, мабуть, Вам буде цікавіше, якщо тему сьогоднішнього нашого з вами уроку Ви відгадаєте самі, а я вам в цьому трішки допоможу.
Лінгвістична гра „Квіткове лото” (слайд №4)
Вчитель читає загадку, діти відгадують. Прочитавши початкові букви, визначимо тему уроку.
Осіння квітка сукню вділа Рожеву, синю, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок,
У неї сотні пелюсток.(Айстра)
Перша квіточка весняна тихо під сніжком куняла. Дмухнув вітерець тепленький, і з’явився цвіт біленький. (Підсніжник)
Незвичайну землю люблю,
Тільки в ній добре я росту,
Красою своєю дивую,
Кольором та ароматом чарую. (Орхідея)
У зеленім картузі На одній стоїть нозі. Коло вуха китиця Щирим злотом світиться. Звичка в нього є ота: Він головку поверта В бік, де сонце котиться, Родичем доводиться (Соняшник)
На квітник погляньте, діти, Там козак стоїть між квітів. Весь червоний – гордий пан. Не козак це, а ...(Тюльпан)
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку. (Ромашка).
На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед –
Це звичайний... (Очерет)
Фіолетові фіранки У світлиці та на ґанку. Фіолетові малята Весну люблять зустрічати.(Фіалки)
Діти по вертикалі читають : „Апостроф”.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. Мотивація навчальної діяльності
учнів.
Сьогодні на уроці ми знову з вами опинилися на місточку між раніше вивченим матеріалом і тим, з чим ми зараз будемо знайомитися. Всі учні будуть на уроці працювати активно, щоб показати свої знання та вміння, які стосуються Країни Орфографії. Для цього необхідно відгадати загадку „А хто я такий?”
Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім я –
Зразу стану потрібним і я. (Апостроф)
Запишіть, будь ласка, у зошитах дату і тему уроку: «Правила вживання апострофа». (слайд №5-6)
Сьогодні наш урок буде незвичайним. Адже ми здійснимо казкову подорож.
Повторимо й поглибимо знання, здобуті в початкових класах, про вживання
апострофа;
− удосконалюватимемо навички правильної вимови й написання слів з апострофом;
− будемо розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, пам’ять, усне й писемне мовлення.
- У початковій школі ви вже вивчали правила вживання апострофа.
- Що він означає? (Роздільну вимову)
- Напевно, вам цікаво було б дізнатися, чому цей знак називається саме
апострофом?
Коротенька довідку про апостроф. (слайд №8)
Апостроф – наймолодший правописний знак серед розділових знаків. З’явився він в українській граматиці й увійшов у правопис порівняно недавно. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.
Казка про малий Апостроф
Валентина Черняева
Жив та був малий Апостроф.
У житті йому непросто.
Потребує порятунку,
Бо не має він притулку.
Де, скажіть, малюк живе?
В Алфавіті? Ні! Ніде!
Попросився він до Ком.
«А ти з Реченням знайом? —
В нього Коми запитали,
Та услід іще додали, —
Вирости із пелюшок!»
Став проситись до Дужок:
 «Ніде, хлопці, справді, жити,
У сім’ю свою візьмите.»
А йому Дужки-брати:
«Будеш зайвим, друже, ти!»
Попросився до Лапок.
«А який нам з тебе толк?»
«Ви візьміть мене, Лапки!
Ми ж так схожі, як брати!»
«Особливі ми! Для назв!
Геть іди скоріш від нас!»
Так Лапки його прогнали,
Ще й наздогін реготали.
Попросився до Тире.
Й те до себе не бере.
«Ну, на що, малий, ти здатний?
Ти до Речень непридатний!»
Тихо плакало маля:
«Може не потрібен я?
В багатьох словах стою
Перед Ї, Є, Я та Ю.
Поміж буков я в словах.
А де дім? Житло де? Дах?»
«От дурна ти голова, —
Так Тире відповіда, —
Де працюєш, там й живи!»
«Мабуть Ви, Тире, праві...
А чому, ніхто не знає,
Місця вільного немає
Для Апострофа в Абетці.
І жалю не мають в серці.
Українська мова-ненька
Ніжна, лагідна, рідненька
Кожній букві місце є.
Для усіх, окрім мене!
Букви вголос називають,
І м’який знак пригадають.
Я ж чекаю, та дарма!
Не назвуть, немов нема.
Що із того, що малий?
Я ж мовчу, як знак м’який.
Я ж такий, як букви, — знак!
То чому ж зі мною так?
Буквам я усім рідня...
Може непотрібен я?
Підкажіть, дорослі й діти,
Де Апострофові жити.»
І Апостроф за хвилину
Розпитав про все людину.
А людина малюку
Відповідь дала таку:
«Не журись, малюче, так.
Просто ти — друкарський знак.
Мусиш бути у словах —
Вим’я, м’ясо і реп’ях,
М’яз, прислів’я, м’яч, під’їзд,
В’юн, м’якуш, бар’єр та з’їзд,
Кип’яток, п’ятак, ім’я.
Ось вона — твоя сім’я.
То й живи у тих словах.
Кожне слово — дім твій, дах.»

- На що він схожий?
- Знак, схожий на кому.
Ось саме схожість на кому і завдала апострофу багато клопоту, вірніше. не стільки це, як страшенна заздрість, яка завжди дратувала Кому: «Чому це він такий, як я, а завжди стоїть вище?»
Розлютувалася Кома, підступно заманила Апостроф у непрохідні лісові хащі та й покинула його там самого. (слайд №9) Всі слова української мови, у яких раніше стояв апостроф, стали вимовлятися і писатися незвично. Люди не можуть правильно висловити свої думки, а отже, й порозумітися. Почався безлад.
- Діти, спробуємо знайти Апостроф?
А щоб у дорозі нам було веселіше, хай супроводжують нас квіти. (слайд №10) Погляньте, які вони гарні, скільки різнобарв’я, звідки ж набралися вони того кольору?
- Так, від землі, сонця, води. Кажуть, всі кольори від веселки-чарівниці. (слайд №11)
Погляньмо на веселку „Піднялися ворота - всьому світу красота”.
- Діти, чи доводилось вам бачити веселку?
- А чи знаєте ви, як вона утворюється?
Повідомлення дослідників: (слайд №12)
1. Веселка, або райдуга – оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий – із внутрішнього.
2. Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Традиційно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний, оранжевий (помаранчевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.
Вчитель: Що ж символізує кожен колір веселки, можете розглянути на дошці і подумайте, з яким настроєм ви сьогодні прийшли на урок:
Червоний - піднесеність,
Оранжевий - радість,
Жовтий - задоволення,
Зелений - спокій,
Блакитний - мрійливість,
Синій - сум,
Фіолетовий - тривожність. (слайд №13)
І хоча зараз зима, а веселка - це літня чарівниця, ми переконані, що Чарівниця охоче жде знань, багато сюрпризів, фантазій.
Тож вирушаймо, спостерігаймо, досліджуймо, вивчаймо, фантазуймо!!!
III. Сприйняття і засвоєння нових знань.
Вчитель: Ми з вами в лісі. Десь тут зла Кома залишила Апостроф. (слайд №14)
А ось і букви я,ю,є,ї сперечаються, бо перед ними Апостроф може вживатися, а може й не вживатися.
Попросимо допомоги у бджілки. (слайд №15) Розгляньте малюнки, прочитайте речення.
Якими буквами починається кожне слово у реченні „Бджілка подарувала ведмедикам мед, фіалочку” (б,п,в,м,ф). Вам знайомі ці приголосні?
Отже, після цих приголосних перед я,ю,є,ї ставиться апостроф.
Букви я,ю, є,ї після апострофа позначають два звуки [йа], [йу], [йі], [йе] . (слайд №16) Наприклад, Рум'яний - [румй`аний]. М'ята - [мй`ата]. Солов'ї - [соловй`і].
Б'ють - [бй`ут'].
Якщо ж перед приголосними б,п,в,м,ф стоїть ще один, або два приголосних, що належать до кореня і заважають роздільній вимові,крім р, то апостроф не ставиться: (слайд №17) свято - [св'ато], цвях - [цв'ах], медвяний – [меидв'ан`ий]
3. Слуховий розподільний диктант .
Спробуйте визначити на слух слова з апострофом. Почувши слово, плескайте в долоні. (Учитель читає слова, а учні, почувши слово, в якому слід писати апостроф, плескають у долоні):
М’ята , зав’язь, свято, в’юн, тьмяний, прив’ялений, присвята, рясно,в’ється.
4. (слайд №18) А ось глибокий яр казковий: то може бути він твердим, глибоким, непрохідним, а може бути і м’яким, покірним, різнобарвним. Погляньте, на одному боці ярка живуть тверді літери Р, а на другом - м’які Р.
Як ви думаєте, на якому боці слід шукати Апостроф? (слайд №18) (Після відповіді клацнути той самий слайд). Звичайно, там, де твердий Р.
Отже, апостроф пишемо після р, що позначає твердий звук (у вимові чується [й]). Прочитаємо слова на дошці. (слайд №19)
Буря, рясно, рядок, поряд, бар’єр, бур’ян, кар’єр.
Вивчити ще одне правило нам допоможе гра «Чарівні кола». (слайд №20)
7. Спостереження за мовою: Додайте до слова їхати префікси. Визначте, в яких будемо писати апостроф, а в яких ні:
об’їхати, під’їхати, з’їхати, від’їхати, заїхати, приїхати, поїхати.
Запам'ятайте!!! Апостроф пишемо після префіксів, що закінчуються приголосним. (слайд №21)
(слайд №22)
Після частини пів- та першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним перед я,ю, є,ї пишемо апостроф: пів'ями, пів'ящика,пів' юрби, дит'ясла, трьох'ярусний. А прийменники з іменниками та іншими частинами мови пишемо окремо.
(слайд №23)
8. А це, що за хлопчик сидить на пеньочку? Та це ж наш Апостроф щось радить хлопчику Лук’яну:
Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я -
Зразу стану потрібним я.
Запам’ятайте та запишіть у зошит!!! (слайд №24) Ви- На- По- З- Під- Об- Від- їхати
У слові Лук’ян та похідних від нього словах пишемо апостроф: Лук’ян, Лук’янівка, Лук’яненко, Лук’янович. (Учні записують в зошит)
9. Ось і подолали ми лісові хащі, знайшли Апостроф. І як Ви уже побачили, він і тут не сидів без діла, а навчав Лук’яна правильно писати своє ім’я.
- Цікавою була мандрівка?
Я думаю, що не менш цікавою буде і ваша дружба з Апострофом.
IV. Закріплення набутих знань.
Учитель: Діти, а ви пам’ятаєте казку Валентина Катаєва „Квітка-семицвітка”? (слайд №25)Про що в ній розповідається?
У квіточки було сім пелюсточок різного кольору, які вона взяла у веселки і стала виконувала будь-які бажання.
- А чого навчає нас ця казочка? (Діти відповідають)
(слайд №26)
Ця квіточка сьогодні з’явиться у нас на уроці, але тільки за умови, якщо ви виконаєте усі завдання і потоваришуєте з Апострофом.(На дошці прикріплена квітка із сімома пелюстками, на кожній – завдання).
Отож, першою прикріпимо червону пелюстку. І тут знаходиться перше завдання.
Червона пелюсточка. Робота з підручником. Прочитайте самостійно теоретичний матеріал, зіставте з тим, що ми вже розглянули.(Діти самостійно перечитують теоретичний матеріал у підручнику (Ст.123.))
Оранжева пелюсточка. Кодування. Завдання будете виконувати у групах. (слайд №27). Біля кожного слова відповідно до його написання вказати номер правила та утворити код. Яка група швидше справиться, піднімає руки. (Роздаю картки зі словами.)
1.Апостроф пишемо після твердих б,п,в,м,ф: б’ють, м’ята,кав’ярня
2.Апостроф пишемо після твердого р: бур’ян , пір’я, матір’ю.
3. Апостроф пишемо після префіксів і першої частини складних слів на твердий приголосний: від'їзд, роз'яснення, пів’яблука, дит’ясла.
4. Апостроф пишемо у слові Лук’ян і всіх похідних від нього: Лук’янівка.
5. Апостроф не пишемо після б,п,в,м,ф , якщо перед ними стоїть буква, що позначає приголосний, крім р, і належить до кореня: cвято, морквяний, але:черв’як, торф’яний
6. Апостроф не пишемо після м’якого р : буря, ряска, рюкзак.
І група
Пам’ять1 кучерявий 6 солов’їний 1 без’язикий 3 присвята 5 кам’яний 1(161351
ІІ група Святий 5 м’який 1 від’єднати 3 рядно 6 бур’ян 2 духмяний 5(513625
Жовта пелюсточка
Вчитель: Ви трішки притомились, пропоную фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка (слайд №28)
Встаньте, діти,усміхніться, до веселки потягніться.
Потягніться, потягніться…Руки плавно опустили.
Один, два – всі присіли. Три,чотири – підлетіли.
П’ять, шість – нахилились, і з джерельця гарно вмились.
Сім, вісім – всі веселі, крутимось на каруселі.
Дев’ять, десять – відпочили…
І за парти тихо сіли.
Зелена пелюсточка. Завдання з ключем. (слайд №29)
Запишіть тільки ті слова у свої зошити, в яких пишеться апостроф. Якщо ви правильно виконаєте вправу, то з перших букв виписаних слів отримаєте ключове слово, яке поведе нас до наступного завдання.
Дев*ятсот, моркв*яний, кучер*явий, об*єкт, св*ято, тьм*яний, роз*яснити, об*єднання, з*яблик, різьб*яр, голуб*ячий, р*юкзак, цв*ях, ад*ютант. ДОРОГА Чи усі слова відомі? Ад’ютант – офіцерське військове звання.
Блакитна пелюсточка (слайд №30)
5.Відгадати, що зображено на малюнках. Записати слова фонетичною транскрипцією.(по групах)
(Черв'як, буряк, м'ята, цвях, м'яч, рум'янець, сім'я,морквяний сік.)
Черв’як- [чеирвй`ак] Буряк-[бур'ак] М’ята-[мй`ата] Цвях-[цв'ах] М’яч-[мй`ач]
Рум’янець-[румй`анец'] Сім'я-[с'імй`а] Моркв`яний сік –[моркв'аний]
Взаємоперевірка в групах (обмін зошитами) (слайд №31)
Синя пелюсточка.
Творча робота. (слайд №32)
Скласти невеликий текст-опис або текст-розповідь (5-6 речень) про улюблену квітку, або квіти, зображені на картинках. Матеріали: ілюстрації картин, листівки із зображенням квітів. Звучить „Вальс квітів” Чайковського.
Використати слова з довідки: рясно, духмяно, м’яко, різнотрав’я, різнобарв'я, медвяний, п’янкий, зів’ялий, надвечір'я, травнистий, в'ється, в’юниться, любов'ю.
Фіолетова пелюсточка.
Загадка
1. Група близьких родичів, що проживають разом ( сім’я ).
2. У якому слові сім однакових букв (сім’я). 7я
Учитель: Ви чули, що число сім для українців - це магічне, щасливе число. Погляньте, воно сьогодні супроводжувало нас кольорами веселки, пелюстками чарівної квітки-семицвітки, об’єднало нас у дружну шкільну сім’ю.
V. Підсумки уроку. (слайд №33)
Закінчити речення.
- На уроці я навчив(ла)ся..."
- Знати правила вживання апострофа мені потрібно для того, щоб…
- Який вид роботи найбільше сподобався?
- Що найбільше здивувало?
VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Вчитель: А який настрій у Вас? Передайте його кольорами веселки, намалюйте його фарбами. (Діти розфарбовують квітку ). (слайд №34)
Включити відео
VIІ. Домашнє завдання. (слайд №35-36)
Учитель: § 41, вивчити правила
Записати у зошит 5 прислів’їв, у яких є слова з апострофом, пояснити орфограми. (1-9 б.)
Описати квітку-талісман, використовуючи слова з апострофом. (1-12 б.)
Народжені у січні ваш талісман - гвоздика, лютому - фіалка, березні - підсніжник, квітні - тюльпан, травні - лілія , червні - троянда, липні - жоржина, серпні - гладіолус, вересні - айстра, жовтні - календула, листопаді - хризантема, грудень - нарцис.

вівторок, 28 січня 2020 р.

ЛЕОНІД ГЛІБОВ — ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І БАЙКАР. Фольклорна основа його віршованих загадок. „ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ“


Тема. ЛЕОНІД ГЛІБОВ — ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І БАЙКАР.
Фольклорна основа його віршованих загадок. „ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ“
Мета:
- ознайомити учнів із життям та творчістю визначного байкаря, поета Л. Глібова, з його оригінальними віршованими загадками, розкрити їхню фольклорну основу;
- удосконалювати вміння читати художній твір емоційно, вкладати у слово частинку світла, яке йде від серця розвивати мислення, пам'ять, кмітливість, творчу уяву, фантазію учнів;
- виховувати інтерес до творчості Л. Глібова, виховувати любов до художнього слова, рідної мови.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет поета, виставка книг Леоніда Глібова, слайди про життя і творчість байкаря.
Малята вчать ті сонячні слова,
Що, ніби чародійник, з рукава,
ти сипав їм — і в мудрості не схибив.
М. Рильський
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашнього завдання
Зачитування складених удома учнями загадок та їх відгадування.
2. Експрес-опитування
· Що таке загадка? (Загадка — влучне, образне запитання, у якому є натяк на відповідь або прихований опис предметів і явищ, який потребує відповіді.)
- З яких частин складаються загадки? (Власне загадки та відгадки)
- Якої форми можуть бути загадки? (У формі розповідного чи питального речення, у віршованій формі)
Назвіть особливості загадок. (Прихований зміст, Стислість і влучність, яскравість і поетичність, Малий обсяг, Досвід людей, жартівлива форма)
· Назвіть теми, за якими складали загадки. (Людина, її праця та побут. Явища та предмети природи. Рослини і тварини. Мистецтво, наука)

- Молодці, добре засвоїли загадки. І як підсумок зачитаємо, що сказав поет Дмитро Білоус про цей вид усної народної творчості:
Я вам нею натякаю,
Нею думать спонукаю,
Щоб кмітливий врахував,
Що я в неї приховав,
Вас морочачи навмисне –
І тоді відгадка зблисне.


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Здається, байка просто бреше,
А насправді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене!
2. Робота з епіграфом
· Ці слова належать поету-байкарю Л. І. Глібову.
· Як перегукуються вони з епіграфом уроку? (Читаючи байки, вірші Л. Глібова, ми розуміємо, що в образах тварин, птахів автор засуджує негативні риси людей, вчить нас мудрості. Це також підкреслює М. Рильський у своїй поезії, присвяченій славетному байкарю.)
· Який епітет використав М. Рильський у своїй поезії про Л. Глібова? Чому? (Сонячні. Тому що поезія Л. Глібова життєрадісна, яскрава, образна.)
Розповідь учителя
— Загадки, складені народом, — це дуже велика і розмаїта частина фольклорних творів. Загалом усна народна творчість завжди надихала й надихає письменників, дає їм і мотиви, і теми, і навіть форму творів. Не  залишила вона байдужим і дідуся Кенара, творчість якого ми вивчатимемо сьогодні.
- Заплющіть, будь ласка, діти, на хвильку очі і уявіть... (Музика)
...Село Горби на Полтавщині. Довга низенька хата в саду. Перед хатою клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик. Він перший вітає гостей, що йдуть до батька – Івана Назаровича чи матері – Орини Гаврилівни. А йому з усмішкою відповідають:
- Здоров був, Льолику, Квітчастий королику!
Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика, майбутнього українського байкаря й поета Леоніда Івановича Глібова.
- Чи відоме вам це ім’я?
- Які його твори ви вивчали в початкових класах? («Лебідь, щука і рак», «Чиж та голуб»)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
- Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми ознайомимося із життям і
творчістю поета-байкаря, зокрема з його оригінальними віршованими загадками. (Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
Очікувані результати:
поглибити знання про життєвий і творчий шлях Леоніда Глібова;
 ознайомитися з поняттям «акровірш»;
 потоваришувати з персонажами творів поета.
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
- Вдивімося в портрет поета... Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. Міцно стиснуті губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50-ти років Леонід Глібов почав сліпнути, і на старості літ майже був сліпим.
Здається, байка просто бреше,
А насправді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене!
Ці слова написав Л. Глібов. А який цікавий початок в одній із загадок:
Ануте, діти, ось сідайте!
Я загадку за хвіст піймав:
Подумайте і розглядайте,
Чи я диковину придбав.
Ну й дивовижа!
Хто ж бо з нас не захоче після таких слів читати загадку до кінця: що ж воно там буде? А дідусь тільки усміхається собі, погладжуючи бороду, рівненько розчесану на два боки: читайте, малята, мені того й треба! Ну й хитрющий! І дотепний, і мудрий, і лукавий, а що вже витівник і жартун: навіть ім'я собі взяв — дідусь Кенар!
Хто ж бо він? Хочете знати? Ім'я автора цих книг — Леонід Глібов. Так, він і
є дідусь Кенар! Дітвора позаминулого століття зачитувалась дитячим журналом «Дзвінок», який, щоправда, виходив аж у Львові і був єдиним дитячим журналом на всю Україну — Лівобережну і Правобережну, і в якому Леонід Іванович Глібов друкував свої твори під загальною назвою «Загадки і жарти дідуся Кенара».
А чому ж він дідусь Кенар? Кажуть, що його батько купив собі такого
співучого кенара, що послухати спів птаха сходилися сусіди. На запитання,
куди йдуть, вони казали: «До Івана Кенара». Так і прозвали по-вуличному—
«Кенар».
- Детальніше про життя і творчість байкаря ми зараз дізнаємось із розповідей
учнів-біографів.
1-й учень. Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ на Полтавщині. Батько, Іван Назарович, працював управителем поміщицького маєтку. Мати, Орина Гаврилівна, була культурною, освіченою жінкою. Вона багато читала, любила театральні вистави. Тому цілком закономірно, що стала першою вчителькою маленького Льолика (так лагідно його називали в родині).
2-й учень. Малий Льолик зачаровувався народною піснею, українськими звичаями та обрядами. Веселий і жвавий хлопчик любив усякі рослини, мав свою грядочку і вирощував на ній різні квіти. Часто його біляву голівку можна було бачити серед квітів, за що родичі і знайомі називали його „Льолик — квітчастий королик“.
2. Слово вчителя
У 13 років Леоніда відвезли вчитися в Полтавську гімназію, де він починає писати вірші. 1847 р. в Полтаві виходить його перша збірочка творів під назвою „Стихотворения Леонида Глебова“. Пізніше він продовжив навчання в Ніжинському ліцеї, після закінчення якого працював учителем історії та географії, залишив по собі добрі згадки серед вихованців. Л. Глібова зацікавлює жанр байки, і він починає працювати в цьому жанрі. У творчому доробку його 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів. Деякі вірші автора поклав на музику композитор Микола Лисенко.
Байкареві судилося досить нелегке життя, сповнене побутових негараздів, матеріальних нестатків, переслідувань. Та він ніколи не втрачав найцінніших скарбів своєї душі — щирості, людяності, доброти.

Твори для дітей поет друкує у львівському дитячому журналі „Дзвінок“ під псевдонімом дідусь Кенир. Чому Кенир? Кажуть, що його батько купив собі такого співучого кенира, що послухати спів птаха приходили сусіди. На запитання, куди йдуть, вони відповідали: „До Івана Кенира“. Так і прозвали по-вуличному — Кенир.
Ставши поважним поетом, Глібов узяв і собі це ім'я, під яким йому працювалось легко та плідно. Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Але писати вірші не припинив, навіть майже повністю втративши зір — писав із лупою під лінійку. Йому багато писали діти, навіть підписували листи так: „Дідусеві Кениру“.
Який щасливий був би дідусь Кенир, коли б знав, що на його творах виховувалась маленька Леся, що стала великою Лесею Українкою. Маленький Павло Тичина одержав на Новий рік дві книжечки українських письменників від своєї вчительки. І одна з них — байки Л. Глібова.
Ви вже знаєте про такий жанр усної народної творчості, як загадка. Існують і літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники. Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак прихованого змісту. Часто літературна загадка закінчується відгадкою. Джерелом для „сюжетів“ загадок Л. Глібова були народні загадки, що під його пером розгорталися в просторі, по-українськи колоритні описи явищ чи предметів навколишнього світу.
3. Хвилинка відпочинку
- Загадки Леоніда Глібова такі ж чудові, як і народні, зокрема «Химерний, маленький», яка була надрукована в журналі «Дзвінок» в 1891 році.
4. Читання вчителем вірша-загадки „Химерний, маленький“
 Ця загадка містить окремі слова,
значення яких потрібно пояснити. В цьому нам допоможе довідкове бюро.
5. Словникова роботаовідкове бюро)
- Химерний – дивовижний, ...(чудний, незвичайний) (дібрати відповідність)
- бокастий – має круглі боки, ... (товстий, надутий)
- шкандибати – повільно йти, ... (брести, йти)
- коханчик — улюбленець;
- окріп — кип'яток;
- макітра — великий глиняний горщик;
- вареник гречаний — раніше в українській кухні були дуже поширені страви з гречаного борошна.


Бесіда
Із скількох частин складається загадка?
Яким ви уявляєте оповідача загадки?
Тема. Змалювання у формі загадки вареника – найулюбленішої для багатьох із нас страви.
Ідея. Смак будь-якої їжі залежить не тільки від якості , але і від уміння швидко її приготувати.
Як побудовано твір? – Уся поезія – це характеристика предмета (вареника). Називаючи його, надають відповідь-відгадку (діалог: дід загадує – діти відповідають).
Знайдіть у тексті пестливі слова. Яку роль вони відіграють у тексті?
Робота з текстом (у групах)
Групи: „Допитливі“, „Цікаві“, „Кмітливі“.
Група „Допиливі“. Знайти в тексті епітети.
(Химерний, маленький, бокастий, товстенький).
Група „Цікаві“. Знайти в тексті дієслова.
(Удавсь, напхався, купавсь, уродився, умився, скакав, нажився, скотився, пропав).
Група „Кмітливі“. Знайти в тексті синоніми, фразеологічні звороти, крилаті вирази.
(Синоніми: бокастий, товстенький; коханчик, таке добро. Фразеологічні звороти, крилаті вирази: круть-верть, лови не лови, на смак уродився, не шукати такого добра.)
7. Відповіді представників груп
Заповнити таблицю, дописавши образні вислови, вжиті автором у загадці.
Дія                                                                             Образний вислів
Вареник зліпили                                                   «у тісто прибрався»
Поклали начинку
Вареник кипить
Вареник їдять
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Метод „рюкзак“
- Мені (не) сподобалось на уроці...
- Найбільші труднощі я відчув (-ла)...
- Я вмію...
- Мій настрій...
- Я знаю...
- Найбільший мій успіх...
- Надалі я знатиму...
- Я зрозумів (-ла)...
V ІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити теоретичний матеріал підручника.

Підготувати розповідь про Л. Глібова, виразно читати загадку „Химерний, маленький“