З нагоди Міжнародного дня родини ми з
благословення і молитви пароха отця- протоієрея Миколи Прунака, провели всі
гарно і весело час. Конкурси, естафети, ігри, загадки, пісні і просто гарний і
позитивний настрій отримали в родинному колі. Кажуть, що сім’я – це поле, на якому виросте те, що посіють. Однак поле має право “відпочити”. З іншого боку, якщо ми його не засіємо, то воно заросте
бур’янами. Щороку в пору засіву мусимо вкинути в землю саме те, що хочемо,
щоб виросло. Якщо не посіємо нічого вартісного, то нічого потрібного і не
зберемо. Ось декілька зауваг для нашого саду. Родина, як сад, потребує: часу, уваги і догляду; сонячного світла усмішки й взаємопідтримки; дощу труднощів, хвилин напруження і неспокою, а також серйозних
дискусій на важливі теми; розпушення затверділого ґрунту: гіркоти, заздрости, непрощених
образ. У родинному городі заплануйте засіяти сімнадцять грядок: на п’яти грядках – пори: пора на витривалість, пора на
люб’язність, пора на похвалу, пора на примирення, пора на молитву; на чотирьох грядках – незабудки: не забуваймо бути вірними у
словах та вчинках, не забуваймо бути щирими, не забуваймо бути терплячими, не
забуваймо любити один одного; три грядки залишіть для чистотілу: аби очиститися від пліток,
осудження, байдужості; на п’яти грядках засійте присутність: приходь на родинні свята,
приходь із гарним настроєм та усмішкою, приходь із новими ідеями та рішучістю
для їх реалізації. Якщо Ви посієте і будете вирощувати у вашому родинному городі
такі “зерна вартостей”, то зберете щедрий урожай правдивої Святої Родини…
Немає коментарів:
Дописати коментар